Як працюють «мотивовані» та «немотивовані» слідчі: історія на прикладі Бориспільського відділу поліції

26 березня співробітниками СБУ спільно із прокуратурою під час отримання неправомірної вигоди було затримано заступника начальника відділу з розслідування злочинів середньої тяжкості Бориспільського відділу поліції ГУ НП України в Київській області. «Хабар», як повідомила прес-служба СБУ, він вимагав у особи за не притягнення останньої до кримінальної відповідальності за вчинення нею злочину.

Ця новина надихнула мене торкнутися теми «мотивація частини працівників  Бориспільського відділу поліції» і на конкретному прикладі двох кримінальних проваджень, досудове розслідування яких здійснює одна особа, показати наслідки діяльності працівника правоохоронного органу за наявності «мотивації» та за її відсутності.

І, перш ніж перейти до конкретних прикладів, одразу зазначу, що не відношусь до осіб, які люто ненавидять поліцію загалом. Серед них є мої друзі та знайомі, яких я поважаю.

Отже, два кримінальні провадження, однакові «дійові особи», що в них фігурують, а також один слідчий, що їх розслідує, – старший лейтенант поліції П’янило Віта Анатоліївна

  1. Кримінальне провадження № 12016110100000400. Фабула справи: «Службові особи ТОВ «Тиара» шляхом обману та зловживання довірою заволоділи коштами довірителів при будівництві будинку по вул. Головатого, 71-а, у м. Бориспіль».

Суть цієї справи полягає в тому, що у 2006-2007 рр. ТОВ «Тиара» розпочало будівництво багатоповерхівки по вул. Головатого 71-а та зупинило його на стадії 3-4% готовності. Кошти на будівництво квартир залучалися як прямим договором із фізичною особою, так і через фінансову компанію ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант».

ТОВ «Тиара» повинно було будувати, ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» – залучати кошти на будівництво та контролювати їхнє цільове використання. Обидва підприємства своїх зобов’язань перед інвесторами не виконали. Нині вказаний об’єкт очікує на нового Забудовника, у довірителів або діючі договори, або визнані судом майнові права на проінвестовану квартиру. Тобто, наразі питання відповідальності скоріше відноситься до категорії «цивільних справ», вирішення яких віднесено до компетенції суду, аніж «кримінальних».

Проте П’янило В.А. так не вважає і я не маю наміру ставити під сумнів її компетентність. Скоріше хочу навести приклад з якими завзяттям, наполегливістю та навіть креативністю працівники поліції вміють здійснювати досудове розслідування: спочатку в телефонному режимі довірителям пропонувати написати заяву про визнання потерпілими від дій службових осіб ТОВ «Тиара», згодом у співпраці із ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» окреслити ряд заходів, погодити з місцевою прокуратурою та декілька разів спробувати їх виконати.

Спроба № 1:

Спроба № 2:

Бажаю наснаги старшому лейтенанту в здійсненні досудового розслідування даного кримінального провадження, адже при повному, всебічному та об’єктивному його здійсненні фабула справи щодо «вчинення злочину» повинна доповнитися ще службовими особами однієї юридичної особи – ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» (ст. 16 ЗУ «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» на це вказує). «Головне в ході розслідування – не вийти на «замовників»» (с)

  1. Кримінальне провадження № 12014110100001671. Фабула справи: «Службові особи ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» шляхом обману заволоділи майном ТОВ «Тиара» – об’єктом незавершеного будівництва по вул. Головатого, 71-а, у м. Бориспіль».

Суть цієї справи полягає в тому, що службові особи ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» вирішили не діяти в правовому полі (як, наприклад, в ситуації із об’єктами по вул. Нова 31-а/31-б), а за допомогою незаконного рішення суду протиправно заволоділи об’єктом незавершеного будівництва по вул. Головатого 71-а, власником якого було ТОВ «Тиара», та швидко отримали оренду на земельну ділянку під ним.

Незаконне рішення суду було скасовано, а на сам об’єкт судом накладено арешт (заборона ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» його відчужувати та/або реєструвати за третіми особами). Проте службові особи ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант», програвши всі судові спори (адміністративні та господарські), вирішили проігнорувати судову заборону та за допомогою екс-реєстратора екс-Реєстраційної служби Максима Єдіханова, шляхом підроблення документу, незаконно перереєстрували об’єкт на іншу свою афільовану компанію – ТОВ «Фінансово-промислова компанія «Регіон-Буд». А коли злочинне рішення реєстратора було скасовано в судовому порядку в трьох судових інстанціях, службові особи ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» вирішили взагалі «розібрати» об’єкт. І частково їм це вдалося.

У цій справі наявні всі ознаки вчинення злочину (навіть громадянину без юридичної освіти не тяжко це зрозуміти) та наявна достатня доказова база (встановлена судом або міститься в матеріалах судових справ).

В даному випадку навіть наведу один із прикладів: частина 3 ст. 382 Кримінального кодексу України (невиконання судового рішення щодо заборони відчужувати об’єкт та/або реєструвати його за будь-якими третіми особами). В матеріалах судової справи, тимчасовий доступ до якої так наполегливо Віта Анатоліївна просила в суді, але по першому кримінальному провадженні містяться оригінали клопотання, апеляційної скарги та інших документів, що підтверджують обізнаність службових осіб ТОВ «ФК «Житлоінвест-Гарант» про судовий арешт. І наступного вчинення ними злочину.

Проте П’янило В.А. так не вважає, старший лейтенант навіть не намагається розслідувати справу. В певний момент їй навіть здалося, що тут «цивільно-правовий спір», а тому справу потрібно закрити.

 

ТОВ «Тиара» довелося через суд доводити, що вона помиляється.

Як і в першому випадку, я не маю наміру ставити під сумнів її компетентність. Тут питання «зацікавленості», «упередженості» і, як наслідок, звичайного небажання виконувати покладені на неї державою та кримінальним законом обов’язки.  А факт неналежного виконання вказаних обов’язків нарешті встановлено органами прокуратури.

 

Цікаво дізнатися результати службового розслідування, але Бориспільський відділ поліції останнім часом взяв за правило ігнорувати звернення та запити. Напевно матеріально-технічне забезпечення не зазнало «реформаторських» змін, втім як і «якість» поліції за результатами «переатестації».

Наостанок згадаю слова моєї гарної знайомої, одного із членів комісій, що приймали участь в переатестації міліції в поліцію: «Щоб отримати результат від переатестації, потрібно провести не одну її хвилю».

Автор публікації

Олег Якимчук

Блогер

Коментарі

Зареєструйтеся 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *