Невідворотність покарання: бориспільського суддю звільнять за протиправне рішення

Минулого тижня відбулася досить непомітна, проте дійсно важлива для Бориспільщини подія: Вища рада правосуддя відмовила у внесенні подання Президентові України про призначення Величка Володимира Павловича на посаду судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області (безстроково/пожиттєво) – результати розгляду питань порядку денного засідання Вищої ради правосуддя від 20.06.17.

Більш простими словами – бориспільському судді, у якого сплинув 5-річний «випробувальний» термін, відмовили у продовженні здійснення ним суддівських повноважень та він підлягає звільненню з посади судді.

Цю подію особисто я сприймаю як «невідворотність покарання» і, оскільки маю до неї безпосереднє відношення, то коротко викладу опис щодо її передумов та самого процесу її настання.

21 грудня 2012 року під головуванням судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Величка В.П. судом було розглянуто адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» до Комунального підприємства «Бориспільське бюро технічної інвентаризації» з вимогою визнати протиправними дії КП «Бориспільське БТІ», які полягали у відмові останнім зареєструвати за ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» право власності на об’єкт незавершеного будівництва – багатоквартирний житловий будинок по вул. Головатого, 71а у м. Бориспіль, та зобов’язати КП «Бориспільське БТІ» здійснити таку реєстрацію. Суд цілком влаштували «доводи» ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» і, як наслідок, він повністю задовільнив вимоги останнього.

Це рішення, що приймалося суддею Величко В.П. нашвидкоруч, хоча й не було першим, коли постало питання про його звільнення з посади судді, проте виявилося в його «судовій кар’єрі» дійсно доленосним.

Які ж саме претензії до прийнятого судом рішення під головуванням Величка В.П.?

Якщо коротко, то вказаним рішенням справжнього власника цієї недобудови – ТОВ «Тиара» – було позбавлено прав на неї, а фізичних осіб, що інвестували кошти у будівництво житла, фактично прав на їхнє майбутнє житло. А сам процес незаконного заволодіння майном за рішенням суду відбувся з численними порушеннями, такими як:

  • розгляд справи без залучення до участі власника майна (тобто вас позбавляють майна, а вам про це навіть невідомо);
  • розгляд справи за кілька днів з моменту надходження позовної заяви (19.12.2012 р. заява надійшла до суду, а вже 21.12.2012 р. прийнято рішення);
  • без вивчення документів, доданих до заяви ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант» та звірки їх з оригіналами (позивач навіть в суд не з’явився);
  • рішення суду набрало законної сили раніше, аніж така можливість передбачена процесуальним законодавством (29.12 за рішенням суду відбулася реєстрація права власності на недобудову за ТОВ «Фінансова компанія «Житлоінвест-Гарант», а такий поспіх був викликаний тим, що з 01.01.2013 р. функції БТІ щодо реєстрації права власності переходили до реєстраційної служби і вказане рішення суду на неї «не розповсюджувалось»).

Коли представникам власника майна стало відомо про наявність протиправного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області під головуванням Величка В.П., його було оскаржено до апеляційної інстанції. «Київський апеляційний адміністративний суд 2013 року» не встановив порушень, а тому відмовив у задоволенні скарги. І лише в кінці липня 2014 року вдалося скасувати незаконне рішення, датоване 2012 роком. А паралельно відновити і право власності на недобудову в господарському процесі.

Перші спроби притягнути суддю Величка В.П. до відповідальності мали місце у 2014 році

ТОВ «Тиара» направило скаргу до Вищої ради юстиції з проханням відкрити щодо нього дисциплінарну справу і звільнити його з посади, а також було направлено до правоохоронних органів заяву про вчинення кримінального правопорушення групою осіб, у т.ч. суддею. Як результат, відповіді від ВРЮ не отримали, а правоохоронні органи відмовили у відкритті кримінального провадження. Не зважаючи на те, що судовим шляхом все-таки вдалося змусити правоохоронні органи відкрити кримінальне провадження № 12014110100001671, розслідуванням цієї справи там не займаються. Але це окремий кейс, який ще матиме своє продовження.

Вже у листопаді 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України приймає на своєму засіданні рішення рекомендувати Величка Володимира Павловича для обрання на посаду судді безстроково. І передає відповідні матеріали на розгляд профільного комітету Верховної Ради України та парламенту загалом. У свою чергу, до профільного комітету та народних депутатів також надійшли обґрунтовані скарги на вказаного суддю. І, чесно кажучи, я майже не мав сумніву, що за результатами розгляду саме народними депутатами для судді настане вищезгадана «невідворотність покарання». Але перевірити це не надалося можливим: парламент тривалий час взагалі не розглядав питання суддів-п’ятирічок, а зі змінами в законодавстві всі матеріали Верховна Рада України повернула до уповноваженого «нового органу» – Вищої ради правосуддя.

«Новий орган – нова скарга»

Але цього разу вже не від ТОВ «Тиара», а від постраждалого інвестора. 13 березня 2017 року Друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, розглянувши скаргу Сергія Реви, ухвалила продовжити її попередню перевірку. А вже 11 квітня 2017 року у відкритті дисциплінарної справи стосовно судді Величка В.П. було відмовлено з огляду на сплив трирічного терміну з моменту вчинення проступку для можливості застосування дисциплінарного стягнення щодо судді. У своєму рішенні Друга дисциплінарна палата ВРП зазначила про «можливу» наявність ознак проступку, а під час засідання повідомила, що матеріали розгляду скарги будуть долучені до суддівського досьє та враховані під час розгляду питання про його призначення безстроково. Тут варто зазначити, що до Вищої ради правосуддя також було направлено звернення від Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан» та нечисельне колективне звернення територіальної громади Бориспільщини з аналогічним закликом: під час розгляду питання про призначення Величка В.П. на посаду судді безстроково врахувати обставини, викладені у скарзі Реви С.О., та не допустити призначення, яке негативно вплине на суспільну довіру до судової влади та судової реформи.

Довгоочікуване справедливе рішення

Всі ці багаторічні зусилля, підтримка на певній стадії громадських активістів та небайдужість громадян дали змогу досягти результату, на який сподівалися. 20 червня 2017 року Вища рада правосуддя під час розгляду кандидатури Величка Володимира Павловича прийняла довгоочікуване справедливе рішення – відмовити у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді. І, як на мене, доволі знаковою тут є ще й наступна обставина: той, хто юридично зробив можливим «рейдерське захоплення» недобудови по вул. Головатого, 71а, першим і несе покарання. Далі черга інших учасників.

До речі, під час засідання Вищої ради правосуддя, на якому вирішувалась подальша професійна доля Володимира Павловича, перед членами ВРП він визнає свою провину, вибачається за вчинене та просить їх надати кредит довіри на майбутнє. Проте, якщо ці слова щирі, то чому ж вони адресуються членам ВРП, а не постраждалим від його дій?
Засідання ВРП за участі Величка В.П. ( відео з 49 хв. 30 сек.).

А наостанок кілька слів «винуватцю» цієї події:

«Володимире Павловичу, це закономірний наслідок. І «дякувати» за нього, в першу чергу, ви повинні собі та позивачу!».

Автор публікації

Олег Якимчук

Блогер

Коментарі

Зареєструйтеся 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *